Пережити криваву весну,
Випити болісне літо.
Осінь пішла
Ходою важкою.
Зимове недовге світло
Тремтить у душі
Іскрою боязкою.
Розбиті надії
Стількох невинних.
Невиліковні й щемливі
Ті рани і горе.
І від тривог повітряних
Невпинних
Серце звикає
До ритму стрімкого.
І проводжають тих,
Кого люблять,
І моляться щохвилинно,
Щоб повернулись...
Обійняти, почути...
І цілувати їх очі невпинно.
Розвидняється небо,
І крихка відлига
Душу наповнює
Спогадом-смутком
Про тих, хто пішов,
Чиє життя не вціліло.
Хто лишиться в серці
Живим, не забутим.
2023 р.
Крихка вiдлига
© Copyright: Сэя Тод, 2024
Свидетельство о публикации №124070600714
Свидетельство о публикации №124070600714
Рецензии