Ходить літо лугами й полями,
Прикрашає смарагдами ліс,
Оксамитами штопає ями,
В малахітах – і берег, і бір.
Ізумрудні розправивши крила,
Усміхається літо пташкам,
Разом з ними наспівує стиха
І здається наївним дитям.
До розмов прислухається літо:
Там про щось розмовляють дуби,
Тут шепоче полегшено сіно
І лунають зітхання верби…
Пролітає вітрець над обривом,
Золотавий розносить пилок,
Звеселяє довкілля мотивом,
Надихає природу з висот.
Літо крилами змахує сміло,
Миє ніжки в алмазній росі,
Гріє воду, підсушує сіно…
У турботах – удень і вночі…
Ходить лiто лугами
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124070506449
Свидетельство о публикации №124070506449
Рецензии