Сумний сонет
Від путіна, від влади, від війни…
Навколо ніби тридцять три стіни,
і де б не був - ти все одно не вдома.
Дверей - мільйон, а виходу немає.
Загиблі душі гримають в вікно,
благаючи, по суті, про одно -
їм вимолити якось шлях до раю.
А ти мовчиш, бо волі геть нема,
і світ навколо - ввічлива тюрма,
де є айфони, гроші і бажання,
якими дух - далеко не святий -
тебе вмиває відрами помий
і натякає: ти живеш в останнє…
Свидетельство о публикации №124070504121