Це дивно. Нічого не відчувати довгий час, а потім ночами бачити твоє лице.
Це дивно. Шукати щодня знайомі очі у натовпі цілком незнайомих мені людей.
Я могла б дарувати тобі спокій щовечора, дарувати тобі посмішки наших дітей.
Але ти притиснув мою долоню до свого серця, й пішов. І тепер, це - все.
І тепер - новий ковток свіжого повітря, нова спрага до життя.
Я боялась колись, що не зможу оговтатись після такого, та я змогла.
Повірила знов у себе, собі ж віддалась у полон, себе ж і перемогла.
І тепер я - це зовсім інша людина, всередині в мене вже інша "Я".
Це дивно. Зараз не відчувати до тебе нічого, навіть жалю.
Сірий це точно не моє, ділю все на чорне й біле.
Зі мною тепер вже той, що ніколи мене не покине,
Той, що ніколи вже не залишить мене одну.
Це дивно
© Copyright: Божена Ведмедовская, 2024
Свидетельство о публикации №124070404457
Свидетельство о публикации №124070404457
Рецензии