Владимир Киршон Я спросил у ясеня Билингва

Я спитав у ясеня: «Де моя кохана, де?»
Ясень не відповів мені, хитаючи головою.

Я спитав у тополі: «Де моя кохана, де?»
Тополя закидала мене осіннім листям вволю.

Я спитав у осені: «Де моя кохана, де?»
Осінь мені відповіла зливою-дощем

В дощу я запитував : «Де моя кохана, де?»
Довго дощ сльозини  лив за вікном єще.

Я спитав у місяця: "Де моя кохана, де?"
Місяць зник у хмарі вмить - не дав відповідь.

Я спитав у хмари той: «Де моя кохана, де?»
Хмара та  розстояла в небесній тиші геть.

«Друг ти мій, єдиний мій, де моя кохана, де?
Ти скажи де зникла враз.Знаєш, де вона?»

Друг відпОвів віддано, друг відпОвив щиро так:
«Була тобі коханою,
була тобі коханою,
була тобі коханою,
тепер  мені жінка…»
 

I asked the ash tree once: “Where is my beloved sweet?”
Ash tree didn’t answer me, shaking his green head.

Then I asked  the poplar tree: “Where is my beloved sweet?”
The poplar showered me suddenly with autumn yellow leaves.

Then I asked autumn vainly: “Where is my beloved sweet?”
Autumn only answered me with cold  pouring rain.

Then I asked the coldish  rain: “Where is my beloved sweet?”
The rain only fall  tears  outside window for a long time.

Then I asked the whitish moon: “Where is my beloved sweet?”
The moon disappeared into the heavy cloud without answering me.

Then I asked the heavy cloud: “Where is my beloved sweet?”
T’heavy  cloud dissolved into heavenly silence in a wink.

“You’re my only closest friend, where is my beloved sweet?
Tell me where she had hidden. Do you know where she is?'

The friend answered faithfully, the friend answered sincerely:
“She was a beloved for you,
she was a beloved for you,
she was a beloved for you
and she became my wife.”