привиди наших старих
стерегуть наші домівки
гладять спільні фото
шепочуть віршів уривки
для кожного, хто залишився
всі, хто поїхав - колишні
поволі припиняють снитися
як позаминулі вишні
крокуємо невпевнено
гортаєм життя стурбовано
ніким ще не доведено
як біль приймати дозовано
припадають пилом руїни
лабузинням могили вкриваються
але не припиняються війни
у долі наші вплітаються
Привиди
© Copyright: Елизавета Катрич, 2024
Свидетельство о публикации №124070302175
Свидетельство о публикации №124070302175
Рецензии