доки пишу та чую
та можу витягти нагору їх,-
тих слів та нот, всіх струн та ритмів,
а може, ще щось окрім них самих.
доки я йду туди, де звідки,
спадає в душу щось, мою,
поки я можу ще, як призма,
відкрити код пульс-шифр вогню.
доки я дихаю та сподіваюсь,
здобути блиск з небіс німих,
і якщо зник, - це означає,
що я вже не, серед живих.
мені шкода, що тіло тлінне,
і лиш в землі, спокій відчую,
але, як можу тут я бути,
живий я, доки ще пишу та чую.
російською http://stihi.ru/2024/07/25/2793
англійською http://stihi.ru/2024/07/23/4162
Свидетельство о публикации №124070101724