навiщо
даю своїм пальцям, руха дарунку,
душ чи духів, сидить в мені зграя,
і що всім їм треба? волі? рятунку?
а я лиш, як призма, їх відображаю,
випускаю на волю, дверцята відкрив,
нащо, й до кого звертаюсь, - не знаю,
коли відчуваю, що йду знов в відрив.
і хвилі по тілу, енергія? холод?
містика? нерви? шаленості сміх?
коли пальцям даю я, рухів свободу,
і відпускаю свідомість, тікая від всіх.
відповідь, на ці питання, можливо,
не пізнати, ні згораючи в пеклі , ні в раю,
але знову, даю своїм пальцям свободу,
хоча для чого й навіщо, - не знаю.
http://stihi.ru/2024/08/20/5530
Свидетельство о публикации №124063006447