Жiнка ховала красу

Жінка ховала красу.
Одягом сірим. Словами.
Зимним мовчанням із нами.
У відсторонений сум.

Щоб не помітив ніхто
вроду її сонцесяйну,
вроду, яку не осягнуть
ті, хто зустрів разів сто.

Врода уразить тебе,
щойно задивишся в очі...
Але дивитись не хочу –
жінка ховає себе.


Рецензии