Мій щлях проліг серед зими
У світі неосяжнім.
Скажіть, з чиєї то вини?
Невже вся справа в кармі,
Яка за мною, мов той хвіст
Все тягнеться поволі.
Серед віків, часів і міст
В мою лягає долю.
Важкі думки, мов хмарочос,
Могутністю лякали.
Тож і душа з розривом гроз
У темряві блукала.
В думках, що викликали жах,
Болючих, рідних втрачень,
Я відшукала вірний шлях
У щирості пробачень.
Мiй шлях...
© Copyright: Лариса Семенец, 2024
Свидетельство о публикации №124062704037
Свидетельство о публикации №124062704037
Рецензии