Променисте сонце… Спека…
Так і тягне в холодок.
Спокушає біля плеса
Прохолоди голосок.
Переповнюється чаша!
Сонце ллється через край…
Безперервно мучить спрага…
Віє жаром небокрай…
Всі фантазії про дощик:
Хоч лінивий, хоч сліпий.
Зажурився і горобчик:
Мовчазний, немов німий.
Вже і вечір… Сонце ллється…
Раптом – хмарка… Вітерець…
Може, сонце схаменеться
І за хмарку утече?..
Спека
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124062703712
Свидетельство о публикации №124062703712
Рецензии