Я ще не стишую ходу

Я ще не стишую ходу
Й мені не хочеться мовчати.
У Бога щастя віднайду
І хочу всім його роздати!

Я люблю , коли гамір, шум,
Хоча буває й тиша рідна...
Де Бог, там  довго не гостює сум,
Я в Ньому від обставин вільна!

Я люблю зазирати в   тих,
Хто поряд,  щирий чи закритий ,
Мені цікава думка їх.
А при розмові -вхід відкритий,

Бо щоб людину зрозуміть,
Пізнати, що лежить на серці,
Потрібно з нею говорить,
Слова відкриють в душу дверці.

Люблю людей, та більш, ніж я,
Їх любить Бог! І в цій любові
На смерть за нас віддав Христа,
Й відкрив до вічності дорогу.

Ця вічність -з Ним! Там все- для нас!
Там місто для святих готове-
Воно для вірних християн!
Для них весь всесвіт і всі зорі!

Та самий найдорожчий скарб-
Це наш Господь,  Спаситель світу!
То ж як мені тут сумувать,
Як не співати, не радіти?!

Не змовчу! Все, що є- роздам,
Роздам усе, що в серці маю!
Хай хтось увірує в Христа
Й знайде для себе шлях до раю!