Сновигала нічка, безгомінням кітна,
доки спалахнула блискавка в саду.
Затремтіли вікна від такого світла,
бо не звикли мари бути на виду.
Стало на часинку, як у південь, біло,
наче зволоводив лиш на мить смолій.
І у серці раптом так затріпотіло,
у саду вишневiм, у колисці мрій.
Вибухнула громом зоряниста нива,
нащось розлютилась вся небесна рать,
мої мрії змила божевільна злива
лише чорні вишні та зірки блищать.
світлина: Богдан Шляхтич. Перед дощем. 1997.
перед дощем на Трiйцю
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124062302903
Свидетельство о публикации №124062302903
Рецензии
