Николай Марангозов Лiто Лято

„ЛЯТО“ („ЛІТО”)
Николай Цанев Нейков/ Марангозов (1900-1967 г.)
                Болгарские поэты
                Експресионизъм / Экспрессионизм / Експресіонізм
                Перевод: Надежда Миськив


Николай Марангозов
ЛЯТО

Слънчево.
Monet рисува някъде из рая.
Лебедите плуват и мълчат.
Не чакам песента им,
в такива часове:
о, благовест
на синьото. Бялото. Златното.
Не виждам пълноцветен спектър.
Не трябва опий.
Нали видяхме равното?
Дърветата люлеят сочни плодове.
Небето – златният плод на слънцето.
Мигът стопява сладостта му
в моите уста.
Желал бих да сънувам
Млечния път.
Да плувам по реките на залеза.
Те носят мойта кръв пролята –
някога по бойните полета на небето.
О, кой припомни?
Тоз, който ми диктува епитафия?
Счупвам своето перо.
Слънчево.


Николай Марангозов
ЛІТО (перевод с болгарского языка на украинский язык: Надежда Миськив)

Сонячно.
Monet малює десь в раю.
Лебеді пливуть і мовчать.
Не чекаю їхню пісню,
у такі години;
о, благовісте
синього. Білого. Золотого.
Не бачу багатоколірного спектру.
Не треба опію.
Адже ми бачили рівноцінне?
Дерева колишуть соковиті фрукти,
Небо – золотий плід сонця.
Мить розтоплює його солодкість
на моїх вустах.
Я б хотів, щоб мені наснився
Молочний шлях.
Хай я пливу ріками заграви.
Вони несуть мою кров, пролиту –
колись по бойових полях неба.
О, хто пригадає?
Той, хто диктує мені епітафію?
Ламаю своє перо.
Сонячно.