Передгроззя
Буде гроза.
Хмари нависли, як сили ворожі,
Наче орда.
Зникли всі фарби, блакитніі, рожеві,
Сивіє даль.
Плинуть загрозливо хмари свинцеві,
Сумно, хоч плач.
Запахи, звуки, і пахощі липи –
Все, як завжди.
Чом же у серці вчуваються схлипи,
Подум біди?
Десь за горою вже далеч бурмоче
В сірій журбі…
Небо все нижче, ось-ось загуркоче,
Шум – у душі.
Спалах і гуркіт, мов світ розколовся!
Блиснуло знов…
Крикнула злякано пташка спросоння…
Вітер і дощ…
Свидетельство о публикации №124062201576