Славчо Красински Пiснi пташок стихають Стихват пес

„СТИХВАТ ПЕСНИ ПТИЧИ” („ПIСНI ПТАШОК СТИХАЮТЬ”)
Славчо Генков Кръстев/ Красински (1906-1984 г.)
                Болгарские поэты
                Имажинизъм / Имажинизм / Імажинізм
                Перевод: Надежда Миськив


Славчо Красински
СТИХВАТ ПЕСНИ ПТИЧИ

Стихват песни птичи,
гасне златна ръж –
от листата стича
слънчевият дъжд.

И под тая вечер,
в тъмните поля –
някъде далече
скърцат колела.

Тънка трепетлика,
капнала от зной –
с кротки думи вика
нощния покой.

А далече в мрака
пътят заблестял
на молитва сякаш
в нивите е спрял.

Над житата веят
вечерни крила –
тихо се люлеят
звездни кандила.

Спуща се покоят
в друми и нивя –
добър вечер, моя
дядовска земя!


Славчо Красински
ПIСНI ПТАШОК СТИХАЮТЬ (перевод с болгарского языка на украинский язык: Надежда Миськив)

Пісні пташок стихають,
і згасло жовте жито.
І дощ з листків стікає –
теплом дерева вмито.

Вже пізно, день скінчився,
в полях у смерку тихім
далеко в цю хвилину,
колеса десь скриплять.

Тонесенька осика
упала серед спеки.
Розкішна така й дика
про спокій мріє свій.

У темряві пророче
дорога заясніла.
Мов на молитву хоче,
хоч в полі буревій!

Над пшеницями віють
вже крила вечорові,
тихенько пломеніє
лампадочка моя.

І вечір спокій стеле
на стежку і на ниви.
Вітання, рідна земле, –
я був в тобі щасливим.