Заздоровниця

Поспілкуймося, літній читач, бо невдовзі зима
І дощі буковинських вершин повкладаються спати.
Привітається третя річниця війни з усіма
Та людей на свята пригостять вогневі зорепади.

Що і влітку засвітлюють сутінки вуличних днів,
Салютуючи в небо моє запальним побажанням
Напоїти фужерами сліз новоспечених вдів.
...Дід Морозе, скажи: "Чи та клята річниця остання?"

Бо знесилені всі від безглуздя, що коять Світи:
Ненажерливі вищі чини, кабінети овальні,
Що примушують в мирні оселі за здобиччю йти
Та до певної кількості зброї - стогнати ковальні.

Свят-Микола, то може в тім році народиться Спас? -
То єдине бажання людей під зелену ялинку.
Дід Морозе, то я, українка, звертаюсь до Вас:
"Хай скінчиться кривава різня." - Хай зродовиться, синку!

Бо наразі сідатимуть браття за різні столи
І ніколи російською вже не промовляться тости
В новорічну занедбану ніч цього року, коли
Розіллється горілка прокляттям батьків на погости.

Бо на рідній моїй Батьківщині зустріне свята
Немовлятко, що спатиме в сховищі, в ватяній ковдрі.
А на Тій стороні пролунає весілль коляда
...Та незмінні слова: "Президетське вітання о котрій?"

18 червня 2024р.