Обранець лагiдних Лаiс

Обранець лагідних Лаіс,
Чарівний фаворит Кіпріди-
Май стрим зносить, мій Адоніс,
Її образ хвилинних вкиди!
Вона ввела у вир крові
Чарівний дух й поневіряння,
Та чорний вус, і блиск живий,
Кохання посмішку й мовчання.
Тож, з тебе досить, любий друже,
Раз до бажань тобі байдуже,
То й поцілунками обранок
Не красиш ти й палкий світанок.
В чаду веселощів міських,
На легких іграх Терпсихори
Дівок до тебе молодих
Летять всі погляди у зборі.
Нажаль, язик сердець німий,
Цей подих душ геть красномовний,
Солодким бути мусить він
На противагу стін затворних.
Проте щасливий ти й затворний.
А я гульвіса завжди п'яний,
Нащадок негрів геть потворний,
Я ріс у дикому відлунні,
Не знаючи душі страждань,
Мене ж оточують красуні
Безбожним вогнищем бажань;
Повільним полум’ям ланіт
Назирці німфа молода,
Зваблива, як її й хода,
На фавна діє, як магніт.

P.S. Пушкін О.С.


Рецензии
Да,о любви не мало поэты написали,
Ведь каждый из них оставляет след,
След своей любви желанной,пылкой,
Для настоящей любви все возрасты покорны.
Тут спору нет,прав А с Пушкин.

С уважением.

Юрий Симоненков   03.07.2024 09:46     Заявить о нарушении
Поэты так бывают правы,
Хотя конечно не всегда.
Ну, каждый пятый, скажем, бравый!
А остальные-ерунда:
Кому поэзия-игрушки,
Кому-Пегасова узда,
От всех отдельно стоит Пушкин
И это, друг мой, навсегда.

Николай Чельтер   03.07.2024 16:02   Заявить о нарушении