Обранець лагiдних Лаiс
Чарівний фаворит Кіпріди-
Май стрим зносить, мій Адоніс,
Її образ хвилинних вкиди!
Вона ввела у вир крові
Чарівний дух й поневіряння,
Та чорний вус, і блиск живий,
Кохання посмішку й мовчання.
Тож, з тебе досить, любий друже,
Раз до бажань тобі байдуже,
То й поцілунками обранок
Не красиш ти й палкий світанок.
В чаду веселощів міських,
На легких іграх Терпсихори
Дівок до тебе молодих
Летять всі погляди у зборі.
Нажаль, язик сердець німий,
Цей подих душ геть красномовний,
Солодким бути мусить він
На противагу стін затворних.
Проте щасливий ти й затворний.
А я гульвіса завжди п'яний,
Нащадок негрів геть потворний,
Я ріс у дикому відлунні,
Не знаючи душі страждань,
Мене ж оточують красуні
Безбожним вогнищем бажань;
Повільним полум’ям ланіт
Назирці німфа молода,
Зваблива, як її й хода,
На фавна діє, як магніт.
P.S. Пушкін О.С.
Свидетельство о публикации №124061803551
Ведь каждый из них оставляет след,
След своей любви желанной,пылкой,
Для настоящей любви все возрасты покорны.
Тут спору нет,прав А с Пушкин.
С уважением.
Юрий Симоненков 03.07.2024 09:46 Заявить о нарушении
Хотя конечно не всегда.
Ну, каждый пятый, скажем, бравый!
А остальные-ерунда:
Кому поэзия-игрушки,
Кому-Пегасова узда,
От всех отдельно стоит Пушкин
И это, друг мой, навсегда.
Николай Чельтер 03.07.2024 16:02 Заявить о нарушении