ХУДОЖНІСТЬ
У місячнім човні,
Утаємничена ще в мряці ген довічній,
Доля пливла на полотні
З серпанку зорь буття світанку,
Коли митець у духовім жорні
Сіль праці в грі магічній
Перечаровував у барви кольорні
І в них вдихав із ранку
Фарби на пензель в квітовій війні
Й на таці в іронічній
Гримасі змішував у злі
Любов, в палаці злиднів бранку –
Душу як музику на пустки тлі.
Люд в марі канонічній
Узріє, наче в сні,
Палітру явлення і в кляці прірви ґанку
Цвіти безкраї і рясні
Та тіні скону в парі, і луні трагічній,
Відчує чудо на холсті
Солярне в дарі-карі й диво-забаганку,
Щоб розписи ясні
Сонцем сердець були у згарі софістичній
На ті художні дні,
Коли життя собі візьме смерть за коханку.
Павло Гай-Нижник
16 червня 2024 р.
Художнiсть
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2024
Свидетельство о публикации №124061703251
Свидетельство о публикации №124061703251
Рецензии
