МРIЯ
шалена юність хлопчиків бажання,
піджак стелили для дівчат лиш пам'ятаєм
й під місяцем ми клятви обіцяли.
Дитинство пам'яті роки стирають,
ми душі спадщини втрачаєм,
що з кров'ю матері ввібрали,
краплини серця розгубили надто.
На довгому життєвому шляху, безхмарно
плодів медових смак пізнали.
Тепер ми захлинаємося смутком плачу,
але в майбутнє все ж крокуємо відважно.
Бредемо ми у бажану примару мрії,
чи у таємну і фатальну межу безнадійну?!
Свидетельство о публикации №124061701368