Трамплин для сосен и снегов

ТРАМПЛИН ДЛЯ СОСЕН И СНЕГОВ
Перевод стихотворения Лины Костенко

В кармане был билет. А снегу на вершинах!
Хожу на лыжах будто бы пингвин.
В десятый раз я падаю с трамплина.
Идея фикс — преодолеть трамплин!
Он был крутой, он был гора горою,
тянул меня магнитом всё сильней.
И то, что утром началось игрою,
под вечер стало делом жизни всей.
Трамплин бы взять! И съехать, словно Сольвейг.
Как с ледяными крыльями Икар.
Лишь для себя. Для тех снегов. Для сосен.
И для того, чтоб страх не возникал.
Разбиться и сгореть, как еретичка.
Глотать в огне ангины анальгин.
И время подождёт, и электричка,
и поезд подождёт. Возьму трамплин!
И я взяла. И стала очень гордой
я, у метели выиграв пари.
Такая радость — взять трамплин рекордный.
Без публики. Без премий. Без жюри.

                15 июня 2024 года


ТРАМПЛІН ДЛЯ СОСЕН И СНІГІВ
Лiна Василівна Костенко [1930]

В кишені був квиток. А снігу по коліна.
Ходжу на лижах майже як пінгвін.
Але вдесяте падаю з трампліна.
Ідея фікс — узяти цей трамплін!
Він був крутий, він був гора горою,
він був магніт, котрий мене притяг.
І те, що зранку починалось грою,
під вечір стало справою життя.
Узять трамплін! І з’їхати, як Сольвейг.
Як з крижаними крилами Ікар.
Для себе. Для снігів оцих. Для сосен.
Для того, щоби страх не виникав.
Розбитися. Згоріть, мов єретичка.
В огні ангін ковтати анальгін.
Підожде час. Підожде електричка.
Підожде потяг. Я візьму трамплін!
І я взяла. Була цим вельми горда.
У хуртовини виграла парі.
Є строга радість — взять трамплін рекордний.
Без публіки. Без премій. Без жюрі.


Рецензии