Парк у сел

Частина 1

Місце є в селі чудове,
З паньских ще часів, не нове.
Є там рідкісні дерева,
Славна пам'ятка  місцева.

І повітря там зціляє,
Погуляти спонукає.
Вдячність Господу принести,
До ладу думки привести.

У парку співають птахи,
Та снують різні мурахи,
Дерева над головою
Надають душі спокою.

Завжди затишне, привітне,
Невеличке, а прімитне.
Люблять сюди приходити,
Щоби гарно відпочити .

Щоб енергії набрати:
Тиждень треба все встигати,
Щоб у домі  " лоск" навести,
Посапати та підмести.

Разом гарно посидіти
І поїсти, і попити.
Солов'їв послухать співи,
Та "відмести" всі сумніви.

Та пора. Вже час додому,
А сміття лишають  долу,
Бо в кущі його кидають.
За собой не всі збирають.

І лежать серед травички
Склянки, банки невелички
І обгортки від цукерок,
Всі відходи посиденьок.

Повний ліс сміття повсюди.
Так не поступають люди.
Ви зветесь"гомо сапієнс",
Так бути "хрюшкой" має сенс?

27.05.2024 р.


Частина 2

Кожен день несе з прогулок,
Жінка із сміттям пакунок.
Щоби всім приємно було ,
Радість серце, щоб відчуло.

Але це Сизіфа праця,
Все сміття прибрать не вдасться.
Бо щоденно там кидають,
І про чистоту не дбають.

Люди, люди, вам не сором?
Другим парк є вашим домом.
Ваші діти там гуляють,
Теж все долу викидають.

Та, що посієшь, той пожнеш.
А де покладеш - там знайдеш.
Клінінгу в парку немає ,
Хто за вас сміття вбирає.

Люба молодь, любі діти,
Дома можна теж смітити?
Звички  важко  подолати,
Тож давайте прибирати.

27.05.2024