О ночь таинственная ночь

   *        *        *

О ночь таинственная ночь,
Струятся воздуха накаты
И грома дальнего раскаты
Весь сон куда-то гонят прочь.
А беглая Луна сквозь тучи
Крадётся, вглядываясь вниз –
Какой Земля готовит приз,
Блистая молнией гремучей.

Вдруг, древо яркое огня
Пространства грозно прорезает
И душу яростно терзает,
Ни в чём тебя, не обвиняя…
Всё ж буря, хаос свой всё тише,
Куда-то дальше унесла
И сна заждавшаяся сласть,
Взяв над тобой упрямо власть,
Уже баюкает, колышет…

Вячеслав Шикалович
15.06.2024г.

           *        *        *

О ніч, ця таємнича ніч,
Струмлять повітряні накати
І грому дальнього розкати…
Не піддається сон мені.
Побіжний Місяць через хмари
Крадеться, дивляючися вниз –
Який Земля готує приз,
Малює блискавка примари.

Ось ціле дерево з вогню
Весь простір грізно прорізає,
Шалено душу так терзає,
Ні в чім не маючи вину…
Все ж буря, хаос свій все тихше,
Кудись подалі забрела,
А влада сну не відреклась,
Бажання спати зберегла –
Вже заспокоює, колише…

В'ячеслав Шикалович
15.06.2024 р.