Не сумуй
Коли давить, як камінь, розлука,
Коли чується розпачу глас,
Це така неприборкана мука.
Коли зради відчуєш полин
Чи образи болючі уколи,
Коли холод іде від новин,
В серці – розпач і ноти утоми.
Коли чуєш знемогу в душі,
Коли горе проймає до млості,
Коли з курсу зіб’єшся в путі,
В груди стріли втикаються гострі.
Коли зовсім немає вже сил,
Коли доля, забута богами,
Відчуває відсутність вітрил,
Обливається серце дощами.
Відчай, мука, полин… А душа
“Не сумуй” повторяє уперто.
“Не сумуй, не врятує журба,
Хай стрімке підбадьорює скерцо!”
Свидетельство о публикации №124061404601