Я більше не син і давно не онук,
Було синє небо і мокра вода
І молодість теж легко сходила з рук,
Тепер стало ясно: біда - не біда.
Самотність - умова, щоб в гості зайшли
Ерато з Евтерпою - кращі із Муз.
Незчувся - тебе на Парнас повели,
А там неможливі ні батько, ні муж.
Тщету відчуваю всіх сказаних слів,
Загублений перстень уже не знайду,
Та, поки зелений мій змій зцепенів,
В шампанське і я ананас покладу.
Сьогодення-2
© Copyright: Сергей Шевченко 15, 2024
Свидетельство о публикации №124061303962
Свидетельство о публикации №124061303962
Рецензии