Бег

    Н.Бидненко
Мов крізь пальці вода - так і цей часоплин
Неухильно стікає у вчора.
І змішались сніги з білим цвітом калин,
І злилися в одне щастя з горем.

Та чи горе воно, що у світі кохань
Не знайшлося нам місця з тобою,
Не торкнулася нас тепла Господа длань,
Затягнуло наш обрій журбою.

А в нічній висоті серпик місяця плив,
Нагострившись на захист любові.
Він журу і печаль відчайдушно косив -
Ось і небо у синій обнові!

І злетіла любов ще невмілим пташам,
І притих часоплин в своїм леті,
Жмені світлих хвилин відсипаючи нам
В цім банальнім життєвім сюжеті.
***
Как сквозь пальцы вода - так и время бежит
Неизбежно стекает в вчера.
И мешались снега с белым цветом калин,
И слились в одно счастье - беда.

Горе это, иль нет, что в мире любви
Не нашлось нам места с тобой?
Не подал Господь нам руки,
Затянуло нам небо тоской.

А в ночной высоте серпик месяца плыл,
Он нацелен в защиту  любви.
Он горе и печаль усердно косил -
Вот и небо в синей обнове.

И взлетела любовь неумелым птенцом
Остановлен бег времени в лете,
Горсти светлых минут отсыпая нам
В банальном житейском сюжете.