В САДУ

Червнева,невиносна літня спека
поміж дерев гойдаюсь в гамаку
читаю Лондона на дачі книгу Джека,
черешні їм,не відчуваючи смаку.

Та голосно в саду кричать ворони
нависли темні хмари,буде дощ
і залізничних чути стук вагонів
пора додому,жінка вже зварила борщ.

Ловити доведеться знов попутку
хоч відстань,кілометрів півтора
остання вже від'їхала маршрутка
та час настав,мені додому вже пора.

Хотів сьогодні дочитати книгу,
та швидко насувається гроза
і грім уже три рази гримнув
дощу упали краплі мов сльоза.

Нехай поллє капусту і квасольку,
земля давно чекає вже дощу,
і хоч забув свою я парасольку
додому швидко по асфальту я домчу.


 


Рецензии