Вознесение

О, Господи! Ты потерял меня! Ты потерял меня былую…
И в ожидании огня… Грешим мы все напропалую…
Где страх мучения? Где страх Тебя обидеть? Сердцу внемлю…
Мечтая о других мирах, Мы в свалку превратили Землю!
До неба высится наш прах… Все собирая выше меры…
Где страх огня? Паденья страх? Потери страх? Дай веры… Веры…
Тебе так хочется огня… ? Пора все грядки прополоть…
О, Господи! Спаси меня! Огонь меняет мою плоть!
Не разделяй нас… Не дроби… Кто я без них? Кто я отныне?
Кто я без неба? Без любви? Пусть лишь сгорит моя гордыня!
Не разделяй, прошу… Не жги… Ослабь… Оставь… опять помилуй!
Нам всем запудрили мозги… Вновь стань Любовью, а не Силой!
Дай мира нам,  а не миры… В Твоей руке наше спасение!
Мы вновь спускаемся с горы… Мы лицезрели Вознесение!
2019 г.
40 днів Він ходив... по землі.. поруч... з нами...
Тих, хто Його розіп'яв... хотів... врятувати... іще...
Жаль... я Його не зустріла... По дорозі в Емаус...
І тепер  Вознесіння...  Плаче... холодним дощем...
40 днів Він ходив по землі... Віру шукав серед учнів...
Та тільки з Хомою... нам треба...   залізти в рани...
Наша віра слабка... І все   фарисейське... штучне...
Ми робимо все напоказ... Виносимо все... на екрани!!!
Натовп прагне чудес...Без чудес не повірять знову...
Та й з чудесами... В серце приймуть "хижака"...
Багаття горить на березі... Чути Господа мову...
Смажить рибу для учнів... пробита Його рука...
Трудились ловці... Вже Господь ... на вечерю кличе...
В море закинули сітку... А риби там... ого-го!
Чому питав Він тільки  Петра... Питав ... аж тричі...
"Чи любить Петро насправді... Господа свойого?..."
От якби нас запитали тепер... Люди в подобі звіра...
Чи любимо Бога... чи тілько себе і спокій...
"Коли прийду Я на землю... Чи знайду Я віру?"
Вже завтра Господь покидає землю... І Вознесеться... ВисОко...
2024 р.