А щастя то є? Як життя наше скласти,
Бодай у халепу нам знов не попасти.
На свалці історії буцім-то є,
Та в кожному часі є слово своє.
Ми разом по разі б'ємо шишаки.
По колу крокуємо, а навкруги
Діяння того, що не мали б робити,
Тому досі й гнані і бідні, і биті.
Складаємо іспит - один проти трьох,
Додав духу міцності чортополох.
Б'ємо ворогів ми із різного броду,
Козацькому роду нема переводу.
Для кожного з нас головним є родина
І ненька любові - твоя Батьківщина.
Вони надихають на подвиг серця.
Безмежності того немає кінця.
Складаeмо iспит...
© Copyright: Лариса Семенец, 2024
Свидетельство о публикации №124061200223
Свидетельство о публикации №124061200223
Рецензии
Гинуть хлопці-козаки
За Батькивщину рідну.
Менше й менше їх стає,
До сльоз обідно....
Але все рівно, козацькому роду
не буде переводу.
Щиро, Ларіса, бажаю Вам щастя і добра. Віктор.
Виктор Старик 15.11.2024 11:03 • Заявить о нарушении
За Батькивщину рідну.
Менше й менше їх стає,
До сльоз обідно....
Але все рівно, козацькому роду
не буде переводу.
Щиро, Ларіса, бажаю Вам щастя і добра. Віктор.
Виктор Старик 15.11.2024 11:03 • Заявить о нарушении
Біль серця дшу наповняє,
Тож завтра як? Ніхто не знає.
Дякую за співчуття!
А нам всім - миру та любові.
Лариса Семенец 15.11.2024 12:31 Заявить о нарушении
Тож завтра як? Ніхто не знає.
Дякую за співчуття!
А нам всім - миру та любові.
Лариса Семенец 15.11.2024 12:31 Заявить о нарушении