А ти пішов, як кажуть - "по-англійськи".
Щемливо в серце вересень дихнув.
Зімкнувся на очах твій шлях неблизький,
І місяць в хвилях ночі потонув.
Твої пісні вже виспівало поле,
А я все марю спомином весни.
Вже й паморозь засклила видноколи...
Навіщо ж тебе кличу в свої сни?
В думках до тебе лину - та й не знаю,
Яким богам молитися іще.
Нажаль, минуле час не зупиняє,
Та не вщуха нудьги моєї щем.
А ти пішов. І навіть на прощання
Ні слова не промовили вуста...
Кружляє листячко на холоді останнє
І тихим смутком душу пригорта.
2000 ( третя збірка віршів "Вишневий рай" )
А ти пiшов, як кажуть - по-англiйськи
© Copyright: Валентина Осипенко, 2024
Свидетельство о публикации №124061201724
Свидетельство о публикации №124061201724
Рецензии
Неприкрытая пронзительная грусть. Горечь воспоминаний. Неумолимость времени. Впечатлилась поэтичностью языка. Спасибо, Валентина!
С теплом)
Инна Михайлова 2 12.06.2024 18:44 • Заявить о нарушении
С теплом)
Инна Михайлова 2 12.06.2024 18:44 • Заявить о нарушении
Инна, спасибо Вам большое за отклик! Вдвойне приятно, что оценили именно этот стих. С добрыми пожеланиями от всей души!
Валентина Осипенко 12.06.2024 21:07 Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 12.06.2024 21:07 Заявить о нарушении