Кожним нервом вростаю в твою самобутність,
кожна думка пов'язана кров'ю з тобою...
незбагненна сакральність в минулім-майбутнім
видається лиш грою.
Скільки тернів було по дорозі до тебе,
пережитих провин, необдуманих вчинків...
я пручалась, бувало, і долі, і Небу -
нерозважлива жінка.
Аби потім всеціло скоритись, смиренно
і в покорі відчути звабливість покою...
ти, сьогодні, не будеш собою без мЕне,
я без тебе - собою.
Тобi
© Copyright: Ева Сокол 2, 2024
Свидетельство о публикации №124061105663
Свидетельство о публикации №124061105663
Рецензии