Твоя весна, пора чудова
Сліди лишає у житті,
Вона можливо і основа,
Того, що буде в майбутті.
Вона неначе рідна мати,
Цвіте усмішка на очах,
Та, що завжди буде чекати,
Згубивши по дорозі жах…
Та переймає жваво літо,
Воно допомагає й нам,
Земля від сонечка зігріта,
Дарує радість дітлахам.
Мерщій, вже на порозі осінь,
Людей наводить на думки,
В ній листя золотіє просидь,
Та доля з нами залюбки.
Зима приходить з снігом білим,
Ми впевненні в чудовий час
І необхідним, і важливим,
Повірите для усіх, для нас.
Нам доля дарувала міру,
Любові, та Надії, Віру.
11 червня 2024 року.
Автор Геннадій Сівак.
Свидетельство о публикации №124061102273
Вера Осыка 11.06.2024 11:36 Заявить о нарушении