Присiло лiто бiля рiчки

Наділо літо дивні шати
З пташиних радісних пісень,
Злетіло в небо день стрічати,
Додати сонця кілька жмень.

А потім поспішило в луки,
Сійнуло барвами навкруг,
Вдихнуло синь на повні груди,
Щоб не тривожив душу блюз.

Подумало: “Пора вже трави
Складати у духмяний стіг, –
Спішити, щоб дощі не впали,
Щоб вітер вчасно допоміг…”

Присіло літо біля річки,
Щоб відпочити від турбот,
Змочило швидко теплі щічки,
Складати плани стало знов.

На небо глянуло, на річку,
На поле, на дзвінкий струмок,
На білу мальовничу квітку,
Відчуло в серці ніжність нот…


Рецензии