Душа - фрактал. А тіло… тіло - промінь.
У першій - вічність. Друге - миті мить.
Коли, нарешті, тіло відболить,
душа порине в спокій, як у спомин.
Непевні рухи стануть їм, що лік
від злих хвороб недоброго століття.
і вічність як остання форма миті
припинить свій в люстерці стертий вік.
Мільярди недоконаних повторень
покірно сприймуть радощі і горе,
себе знайшовши в музиці вірша,
щоб потім наостанок зрозуміти
бажання тіла, стомленого світом,
який не відав, що таке душа…
Визначення
© Copyright: Александр Ноцкий, 2024
Свидетельство о публикации №124061002270
Свидетельство о публикации №124061002270
Рецензии