І знов настане день і буде світло
Розтануть хмари та рясні дощі.
Роса в траві тихенько блискотіла
Та шепотіла ніжно ти не йди …
І я не йшла, тихесенько сиділа
Та слухала - співають солов;ї…
Той гомін, що триває завжди в лісі
Затримався на серці та душі …
Мої думки летить як можна далі
Туди де мати, та моя рідня.
Триває відстань, та мої печалі
Знаходять мене де б я не була.
Війна, залізне око Сарумана
Змінила подих, та саме життя
Лягає тінь тривоги та омани
Дай сили Господи твоїм дітям…
Вiдстань
© Copyright: Кударенко Елена, 2024
Свидетельство о публикации №124060805602
Свидетельство о публикации №124060805602
Рецензии