б л плями мо пам ят

я маю стільки життєвого досвіду та незбагненної пам'яті, але я не маю жодної думки, як їх позбутися.
можливо потрібно запропонувати малярам
зафарбувати біляві плями там,
де на географічних атласах моєї пам'яті ховались дрібненькі пустощі

де відштовхувались ноти від дуальної гами,
де ми бились за правду, поки нам не відсікли руки
обидві, де ми струнко вимінювали знання на грати,
щоб погратися там
і радіти тому, які ми героїчні люди.

а мабуть варто було б
передавати свій досвід й далі,
щоб з часом він увійшов у підручники сьомого класу,
та навіть ти сам не зміг себе засудити за бездіяльність,
сам себе не зміг ментально відмордувати.

або на кшталт величезним чорним дірам
зібрати увесь свій досвід, (попередньо відмовляючись від нього)
зібрати увесь свій жалюгідний життєвий досвід
і зробити вигляд, ніби його взагалі то і не було?

якщо жити собі, як ростуть дерева
тихо, повільно, не звертаючи уваги на довколишній світ
повз сутінки столітніх війн,
крізь наслідки землетрусів та пандемій,
недбаючи про власний рух у цьому дивному кругообігу

мабуть одного разу це спрацює
в найгіршому випадку — ні.