Перевод Дзвенять у в драх крижан кружальця... Лина

«Дзвенять у відрах крижані кружальця...»
Лина Костенко

Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй, певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози,
чиясь душа, прозора при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
все згадує себе в свою найкращу пору.

І стежка, по якій вже тільки сніг іде...

---------------------------
Ледышки в вёдрах кружат в звонком танце,
Село в снегах, зависли тишь да глушь.
Вздыхает груша, согревая пальцы,
Наверно сняться горсти спелых груш.

Во сне июль и серебрятся грозы,
Прозрачные, как марево свечи.
А слёзы окон скованы морозом
И улетели в ирий рогачи.

Дождя и снега наглотался дымник,
Плетень упал - что проку городить?
Жив дом, забытый памятью в пустыне,
Но летом он под грушею сидит.

И дом, и груша, и плетень, и дворик,
И сухостоя хрупкий чёрный лёд,
Тоскуют о былой прекрасной доле.

По тропке только снег теперь идёт...