ТЕБЕ ВЖЕ НЕМА

Ще зовсім недавно ти в життя увійшов
Спочатку не вірила, але тебе впустила,
Казали мені, візьми шанс, що дано,
Може щастя твоє,це теж можливо...

Впустила, розкрилась, довіра була,
Бо справді вважала, що ти мені рідний
А хто тоді знав, що неправда прийшла
І гіркою стежкою крок за кроком порину...

А ти наче поруч але зовсім чужий
І так все маскуючи маску вдягая
Мені все казав, як ти наче любив
Насправді кохання того в серці не мая...

А в мене надія на нове життя,
Бо вірила сліпо, бо думала щастя,
Прощала усе та слідом все йшла,
А ти що зробив...зник, познущався...

І зламана доля і вже віри нема,
Може б хотілось, але серце страждає
Любити хотілось, що аж кров закіпа
Чи захоче душа ще, я вже не знаю...

Тебе вже нема, а досі болить
І спогади всі сторінками листаю,
І глушу із серця болючий той крик,
І нема тому ні кінця і ні краю...

Може з часом пройде, затупиться біль
І серце відкриється і знову повірю
Переверну весь свій внутрішній світ
І запалю знов вогник у нову мрію...

А ти уже зник...тебе вже нема
Ти вирішив сам свій вибір зробивши
Не знаю чи є в твоїй душі каяття
Не можна так діять із своєю жінкою...