Гроза прийшла непереконлива

Гроза прийшла непереконлива.
Гримить заледве, ледве ллє.
І над моїми підвіконнями
Ще не знущається. Це зле.

А так хотілось, так хотілося,
Щоб в пам'ять врізалась гроза,
Щоб досхочу земля умилася,
Як з неба чиста ллє сльоза.

...Непереконливі, оманливі,
Проходять грози, як любов,
Що обіцянками дурманила,
Та не принесла щастя... Знов...


Рецензии
Очень удачная метафора: гроза обманчивая, как дурманящая любовь, не принесшая счастья, уважаемый Миклош!

Ядвига Довнар   04.06.2024 17:59     Заявить о нарушении
Если честно, то катилось из грозы, думалось пейзажно, и вдруг вот любовь вклинилась😎❤
Спасибо!

Миклош Форма   04.06.2024 18:43   Заявить о нарушении
Сами знаете, что именно пейзажи божественной красоты, куда или откуда вклинивается или вытекает та самая всеобъемлющая Любовь.
Спасибо за Ваши стихи!

Ядвига Довнар   04.06.2024 19:11   Заявить о нарушении