Свет душ родных наш поплавок

Пересеченье на пути,
Свет душ родных, – какое счастье
И как не быстро жизнь летит,
Сердечным обнялись участьем.
Да, этот Свет, наш поплавок,
Средь бурь и штормов океана,
Неси средь гроз земных дорог,
Иллюзии фата-моргана –
Божественный Дух властелин,
В зигзагах вечных во Вселенной.
Галактики мы гражданин,
Вибрации роста, вдохновенной.
И главный стержень жизни душ,
Любовь, связующая с Богом,
А без неё родишь беду.
Что ж, с радостью, друг – в путь дорогу.

Вячеслав Шикалович
04.06.2024г.

Душ рідних Світло – поплавок

Ця зустріч на шляху велить:
Душ рідних Світло – наше щастя,
Хоч швидко це життя летить,
Обнятися сердечно вдасться.
Це Світло – є наш поплавок
Між бур та штормів океану,
Тримай між гроз, земних зв’язок
Й ілюзіях фата-моргана.
Божественний Дух поводир,
В зигзагах вічних Всесвітами.
Галактик ми громадянин,
Вібрацій у зростанні, таїн.
І стрижень головний всіх душ –
Любов, що зв'язує нас з Богом,
Без неї знайдеш лиш біду.
Що ж, з радістю, мій друг – в дорогу.

В'ячеслав Шикалович
04.06.2024 р.