Емануил Попдимитров Чорнозем Чернозем

„ЧЕРНОЗЕМ” („ЧОРНОЗЕМ”)
Емануил Попдимитров Попзахариев (1885-1943 г.)
                Болгарские поэты
                Експресионизъм / Експресіонізм
                Перевод: Надежда Миськив


Емануил Попдимитров
ЧЕРНОЗЕМ

Като дъб
исполински
назрях
в тишина
за твоите
мълнии.
Разискри се, душа,
в пълнолуние
на ярка дъга!
Разпилей се, тъга,
в многозвучие
на арфа.
Излязъл из твойте недра,
о, маса-народ,
приеми ме отново
да бъда попит
като влага
от жадна земя…
Пораснах
самотен –
възвисен
и самотен –
като дъб
от забрава.
Като ручей
в извиви
протичах
по всички
посоки
на Знанието!
И моята мъдрост
ме води отново
към тебе,
на всеотдайност
ме учи
Любовта!
Животът е порив
от зърно към плод.
От искра
към мълния,
от бедна
към бездна!
Като ярка бразда,
като огнена нишка
вплети ме
в твоята тъкан,
в многоцветния губер,
Живот!
Закърми ме
с твоята жизнена влага,
о, маса-народ!
Като зърно пшеничено,
назряло за ново
Зачатие!
Усещам как враства
с хиляди жилки
в твоя чер чернозем
и буйно клокочи
кръвта ти
у мойто сърце…
Приеми ме
отново,
о, маса-народ!
Вплети ме
в многоцветния губер,
Живот!


Емануил Попдимитров
ЧОРНОЗЕМ (перевод с болгарского языка на украинский язык: Надежда Миськив)

Мов дуб
Гігантський
Сформувався
У тиші
Для твоїх
Блискавок.

Заіскрися, Душе.
Уповні
Яскравою веселкою!
Розвійся, печале,
В багатозвуччі
Арфi

Вийшов із твоїх надр,
Маса-народ:
о, народе,
Прийми мене знову,
Хочу ввібраним бути,
Як волога,
Спраглою землею…

Виріс
Самотній –
Вивищений –
І самотній –
Як дуб
Із діброви.

Як струмок
У закрутах
Протікає
В усі
Напрями
Знань!

І моя Мудрість
Знову веде мене
До тебе,
Самовідданості
Вчить мене
Любов!

Життя – це порив
Від зерна до плоду
Від іскри
До блискавки
Від безодні
До безодні!

Моя яскрава лінія,
Мов вогненна нитка,
Вплети мене в твою тканину,
В багатоколірне плетиво
Життя!

Нагодуй мене
Твоєю життєвою вологою,
О, народна масо!
Мов пшеничне зерно,
Дозріле для нового
Зачаття!

Відчуваю, як вростаю
Тисячами жилок
У твій чорнозем
І буйно клекоче
Твоя кров
У моєму серці…

Прийми мене знову,
О, народна масо!
Вплети мене
В барвне мереживо
Життя!