Минулий день… Яким би він не був,
Прийму його з подякою, як милість,
Згадаю все, що в мене він вдихнув,
І спробую забути біль і прикрість.
Хай занесе усе у Вічність ніч,
А ранок подарує сподівання.
Можливо, пролунає добра вість,
Без зайвих хвилювань і нервування.
А може, приласкає неба синь,
Огорне душу лагідно, привітно,
Прошепче тихо: “У красу поринь,
Розтануть всі збентеження безслідно…“
І я занурюсь в ранок, в день новий,
У світ нових можливостей і віри,
У росяний захоплюючий блиск,
В ясу* натхненної, окриленої ліри!..
*Яса – (поет.) світло, сяйво.
Прийму з подякою
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124060204390
Свидетельство о публикации №124060204390
Рецензии