***

ЗАлиті кров’ю поля України,
Власною кров’ю дітей,
Зникла у хмарах любові вершина,   
Котяться сльози з очей...

Ллється отрута на мозок народу,
Смерть обіймає тіла,
Та по руїнах блукає свобода,
Наче покійник бліда...

Склеїмо дзеркала щастя уламки,
Миру віддав голоси...
Добре близьких зустрічати на ґанку,
Навіть змінивши часи.


Київ


Рецензии