Вiн складаe компанiю вродливим жiнкам
І заміжнім дуже. І не дуже заміжнім.
Не завжди вродливим потрібна ніжність,
Та завжди заміжнім потрібна рука,
До якої притулиться ніс чи брова,
Чи щока, для якої рум'ян не потрібно,
І жіночі груди дихають рівно,
І не стиснена скронями голова,
І заміжність не тисне вродливих жінок
Нестарими лещатами шлюбу і вроди...
Він не каже вродливій: «Тримайся, та й годі»,
Бо у тиші нещастя зникає само...
Свидетельство о публикации №124053006409