Завивають вітри,
Віє холод імли,
Він, здається, над нами блазнює.
Через пекло війни,
Через прірву біди
Ми з надією йдем у майбутнє
Наче зграї пташок,
Що у вирій летять,
Ми втомились від болю і згуби.
Вже нема багатьох,
Десь у Всесвіті сплять,
Сняться їм безтурботні маршрути.
Від Десни до Карпат
Все – у пеклі розрух!
Кожне місто вже схоже на привид.
Доля вибрала нас
Пережити війну,
Від орди рідний край боронити.
Сіє горе і смерть
Збрід мутантів страшних,
Закатовує тіло планети.
Дня немає без жертв!
Молодих і старих
Відправляють у Вічність ракети.
Доля вибрала нас
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124052905570
Свидетельство о публикации №124052905570
Рецензии