***
Це безмежна весняна повінь,
Надщаслива для мене мить,
Сонця лагідний теплий промінь.
Вже на скронях давно сивина,
Але серце як птах співає,
І блищить діамантом сльоза,
Бо кохання кінця не має.
І чуттєвий танок харит
Пестить серце красою рухів,
М'яко стелеться трав оксамит,
Вітер носить кіфари звуки...
Київ
Свидетельство о публикации №124052903356