Сучаснiсть книг
В книжках згоряють міріади одкровень, -
флюїди геніїв великих і простих людей.
Мені підказують, вони бувають не сучасні,
не дивлячись на те, що все ж таки читають.
Мовчать дзвінки із телефону. Й відповіді є, -
гудки охриплі, недоспівані визнання вже,-
і хто не був закоханий у книгу раз, тепер не чує,
тому і Всесвіт холодніє, не гучним стає, не чутким.
Ламаю я рядки - скалічені гілки. Мо, сплю?
Серветки непотрібні – я папери мну.
Що? Сльози? Так, для галочки, для пташки.
Алмазні? Хочете? Вам треба? Забирайте!
Тьмяніють діаманти одкровень. Бо – лінь!
Жаль, не доходять до прийдешніх поколінь,
та не сучасних творів не буває, -
ми просто їх читаємо невчасно!
- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»
Свидетельство о публикации №124052801601