М. Ю. Лермонтов. Нет, не тебя так пылко я люблю
Не, не цябе так узнёсла я люблю,
Не для мяне спакусы тваёй ззянне:
Люблю ў табе я жалю люстраванне
І маладосць адцвіўшую маю.
2
Калі адвольна я на цябе гляджу,
У вобраз твой сыходзячы нанова:
Таемнасці належу я размовай,
Ды не табе прызнанні я шапчу.
3
Я ўвесь, увесь у свеце даўніх дзён,
У тваіх рысах адшукваю другія,
У вуснах палкіх прадбачу вусны нямыя,
З жывых вачэй нямых малю агонь.
(1814~1841)
Свидетельство о публикации №124052602460