Стелеться барвінок, нікому зривати,
Поруч дві ялини тянуться до неба.
Під барвінком сина поховала мати,
Виплакала очі, але жити треба,
Бо під сердцем носить донечка дитину,
На подвір'ї тихо граються внучата.
Виплакала сльози, не повернеш сина,
І покірним кроком знову йде до хати.
Раннім ранком сонце липне до світлиці,
Десь співають півні, пахне пирогами.
Йде з відром по воду мати до криниці,
А земля під ноги стелеться квітками.
В білій хаті чисто. В пам'яті дитина -
Як він був маленьким, як з сестрою грались,
На стіні намисто сохне з горобини -
То зробить дарунок внучка постаралась.
Стелеться барвінок, нікому зривати,
Сліз нема вже - стогне, згадує про сина.
Як біда ця сталась - нікого питати.
Поруч з нею плаче мати-Батьківщина.
25.05.2024
Стелеться барвiнок
© Copyright: Светланка Шишкина, 2024
Свидетельство о публикации №124052503178
Свидетельство о публикации №124052503178
Рецензии
Всё-таки красивый и певучий язык. Но как всегда: паны дерутся, а у холопов чупы рвутся.
Василий Дмитров 27.09.2024 07:27 • Заявить о нарушении
Василий Дмитров 27.09.2024 07:27 • Заявить о нарушении
Дерутся уже не паны, и не на жизнь, а на смерть. А мова, да, она певуча и прекрасна, и она вне времени и вне политике. Я тоже причастна к тому, чтобы она сохранилась и перешла к следующим поколениям.
Благодарю Вас за доброжелательный отклик.)
Светланка Шишкина 04.10.2024 17:03 Заявить о нарушении
Благодарю Вас за доброжелательный отклик.)
Светланка Шишкина 04.10.2024 17:03 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.