Єрусалимка, то моя родина,
Мила, та безцінна Батьківщина,
Пролітають роки, мов Лелеки,
Вони кличуть у краї далекі.
В війну люди сильно постраждали,
Багатьох фашисти повбивали,
Сорок перший, було жарке літо,
Тисячі у гетто було вбито.
Там моя бабуся, з ними була,
Мертвим сном на дереві заснула.
Тоді поруч з нею були діти,
Вони теж, в ту пору були вбиті.
Ті часи у пам'яті навіки,
Повернулися з війни каліки,
Батько став на фронті інвалідом,
Так я й не зустрівся з своїм дідом.
В Вінниці на Божий Світ з'явився,
Як говорять люди народився,
Пам'ятаю я Єрусалимку,
Відчуваю до цих пір підтримку.
Я з дитинства там бував щорічно,
Знаю твердо людська пам'ять вічна.
Хоч вона сумна моя родина,
Нехай розквітає Україна.
Автор Геннадій Сівак.
23 травня 2024 року.
Eрусалимка, то моя родина
© Copyright: Геннадий Сивак, 2024
Свидетельство о публикации №124052401417
Свидетельство о публикации №124052401417
Рецензии